Литература на русском, украинском, беларусском языках.
вівторок, 17 травня 2011 р.
вівторок, 10 травня 2011 р.
неділя, 8 травня 2011 р.
Григор’єв Матвій Олександрович
Матвій Григор’єв (1884 – 1919), справжнє ім’я Ничипір Серветник – український націонал-революціонер і військовий діяч. Учасник Першої світової війни, з 1918 р. повстанський отаман, брав активну участь в поваленні реакційного режиму П.Скоропадського. В союзі з Директорією УНР відзначився боротьбою проти російського імперіалізму, керуючи 20 тисячною повстанською армією, розгромив білогвардійські війська на півдні України, що супроводжувалось численними погромами жидів, буржуазії і проросійських елементів з боку українських повстанців. В 1919 р., як керівник бригади Червоної армії, звільнив південь України від військ Антанти, здобувши Херсон і Одесу. Пізніше підняв антибільшовицьке повстання, що почалось з проголошення універсалу “До українського народу”. Був зрадницькі вбитий Н.Махном, з яким мав необережність об’єднатись в єдину армію.
Лоутон Ланселот // Lawton Lancelot
Ланселот Лоутон - британський журналіст, один із засновників та активних учасників створеного в 1935 році у Великій Британії Англо-українського комітету. Книга містить одну промову та одну статтю Ланселота Лоутона. Промова "Українське питання" була зроблена у 1935 р. в Англо-українському комітеті, що складався з британських політиків, істориків та інших поважних осіб, стурбованих становищем українців.
Лоутон говорить про "замовчування народу, котрий за давнім правом належить до родини європейських націй". І він робить висновок, який звучить актуально й нині: "необхідно знайти такі засоби, реалізація яких дозволить малим і молодим націям жити незалежно поруч зі старими й сильними".
вівторок, 3 травня 2011 р.
Аль-Каддафи Муаммар бен Мухаммед Абу Меньяр Абдель Салям бен Хамиид // معمر القذافي
 |
Муамма́р бен Мухаммед Абу Менья́р Абде́ль Саля́м бен Хами́д аль-Кадда́фи (араб. معمر القذافي [muˈʕamːar alqaðˈðaːfiː], Muʿammar al-Qaḏḏāfī, ливийск. араб. [muˈʕæmːɑrˤ əlɡædˈdæːfi]; 7 июня 1940 или 1942 — ливийский государственный и военный деятель; глава (де-факто) Ливийской джамахирии (с 1969), Председатель Совета революционного командования Ливии (1969 — 1977), Премьер-министр и министр обороны Ливии (1970—1972), Генеральный секретарь Всеобщего Народного Конгресса (1977 — 1979); полковник. После того как Каддафи отказался от всех постов он стал именоваться Братский лидер и руководитель первосентябрьской Великой революции Социалистической Народной Ливийской Арабской Джамахирии или Братский вождь и руководитель революции.
Свергнув монархию, он позднее сформулировал «Третью всемирную теорию», изложенную в его трёхтомном труде «Зелёная книга», установив в Ливии новую форму правления — Джамахирия. В годы его правления Ливию неоднократно обвиняли во вмешательстве в дела зарубежных государств. В 1977 году произошла пограничная война с Египтом, а в 1980-х гг. страна оказалась втянута в вооружённый конфликт в Чаде. Являясь сторонником панарабизма, Каддафи предпринимал усилия по объединению Ливии с рядом стран, которые окончились неудачно. Он оказывал поддержку многочисленным национально-освободительным, революционным и террористическим организациям во всём мире. Громкие теракты, имевшие ливийский след, стали основанием для бомбардировки страны в 1986 году и введения санкций в 1990-х гг.
Скачать "Зеленую книгу":
Підписатися на:
Дописи (Atom)